”краина с –оссией (8)



 - Forums - Sign Up - Reply - Search - Statistics - Rules - FAQ -

 
 - ”крањнська - –усский - English - Deutsch - 


Ruslana Forum / Ukraine / ”краина с –оссией
<< . 1 . 2 . 3 . 4 . 5 . 6 . 7 . 8 .
Author Message
Cosa_nostra
Member
# Posted: 5 Jul 2005 15:30
Reply 


gsb80
» еще много того, чего нет в ”краине:))))
Ќу д€кую сонце, що пом≥тив ;-)))) ќй, любиш ти нас, аж до нест€ми!!! ;-)))))))))
»нтересно, а за что именно они цен€т эту революцию?
ћабуть, на це питанн€ ти сам знаЇш в≥дпов≥дь (принаймн≥, ти њњ один раз мен≥ казав, ≥ € з тобою, €к би то не було дивно, згодна!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!).;-)))

Guntram
ќн Ђвиноватї что Ђ иевска€ –усьї окончательно распалась.
”точню: к тому времени –уси уже давно как таковой не существовало.
образовались в течении нескольких столетий 3 нации: русские,
–усские по€вились, если мне не измен€ет пам€ть, немного пораньше... —о времЄн объеденени€ северных областей и образовани€ ћосковщины.

Cosa_nostra
Member
# Posted: 5 Jul 2005 17:45
Reply 


gsb80
—праведливости ради скажу, что в ”краине также есть то, чего нет ” –оссии:)))
Ќу д€кую, що не забув))) «вичайно, нафти та €дерноњ зброњ у нас (нажаль, щодо першого, ≥ нащаст€, щодо другого) нема, але Ї багато приЇмних др≥бниць.
я очень к вам тепло отношусь!:))
„есно? Ќу д€кую;-))) ј €-то думала скинеш на нас бомбу :-))))
:)))) ’отелось просто услышать мнение европейского человека.
ћен≥, звичайно, теж... јле € вже п≥дозрюю, в чому вона буде заключатис€.
Ёто потому, что у теб€ разум есть, в отличие от множества радужно настроенных горлопанов:)))
Ќу за "разум" € тоб≥ д€кую. Ѕестиш. ј от щодо горлопан≥в -- можу сказати так: ≥з колишн≥х революц≥онер≥в, € думаю, навр€д залишилос€ багато таких.
»наче получил бы Ѕатый "мертвого осла уши":)))
÷е точно! Ќаш≥ би його ще в його “атарськ≥ земл≥ забили ≥ не випустили! :-)))

Guntram
Moderator
# Posted: 5 Jul 2005 18:03
Reply 


Guntram
".. ’ан Ѕаты́й ... к тому времени –уси уже давно как таковой не существовало .."

Ќет, концом существовани€ Ђ иевской –усиї считаетс€ завоевание  иева монголскими войсками под ’аном Ѕаты€́ в 1240 г.

Etos
Moderator
# Posted: 5 Jul 2005 20:52 - Edited by: Etos
Reply 


Guntram
Ќо фактический конец ей настал несколько раньше из-за раздробленности.

вс≥м
ќск≥льки ви тут вс≥ так≥ ц≥кав≥ до пол≥толог≥њ, € пропоную вам свою статтю, €ка торкаЇтьс€ безпосередньо тих питань, що ви њх тут обговорюЇте. ¬она чималенька, але вже сповна висловлюЇ все те, що € хот≥ла б сказати з цього приводу. ¬ласноњ стор≥нки в ≥нтернет≥ в мене поки що не маЇ, тому вимушена викласти њњ пр€мо тут. ¬ кого вистачить терп≥нн€ - читайте, ≥ дискусс≥њ наш≥й не буде к≥нц€ ≥ краю.

≈вольвента у в≥дкритому пол≥тичному простор≥

” спроб≥ зд≥йсненн€ пол≥тичного прогнозуванн≥ дл€ ”крањни, дана статт€ ставить перед собою наступн≥ завданн€: 1) проанал≥зувавши роботи в≥домих пол≥толог≥в, визначити м≥сце ”крањни в св≥т≥ (global status), та, спираючись на три пров≥дн≥ погл€ди на майбутню пол≥тичну картину св≥ту, окреслити контури зовн≥шньо-пол≥тичних перспектив нашоњ крањни; 2) розгл€нути сум≥сн≥сть у майбутньому таких €вищ €к ?”крањна? ≥ ?демократ≥€?.
÷≥ обидв≥ проблеми з моменту здобутт€ Ќезалежност≥ ≥ понин≥ продовжують збер≥гати свою актуальн≥сть, зважаючи на все ще перех≥дний стан крањни.  оли повалилас€ зал≥зна зав≥са з серпом ≥ молотом, тимчасово зд≥йн€вши в очах народу кур€ву невизначеност≥, з?€вилас€ над≥€ на радикальн≥ зм≥ни на краще, а коли розсунулас€ запона туману, стало зрозум≥ло, що ми опинилис€ аж на 0,01 кроки вперед. ѕройшло 10 рок≥в... ƒе€к≥ наш≥ зах≥дн≥ш≥ сус≥ди, €к≥ в принцип≥ варилис€ з нами в одному ?комун≥стичному казан≥?, витратили час, що минув з моменту колапсу Ђсоюза нерушимыхї, на перех≥д до ринковоњ економ≥ки, проведенн€ реальних реформ, вх≥д до Ќј“ќ, в той час €к ми ≥з –ос≥Їю ?напару? витратили цей час на вдаванн€ реформ (for face? sake), чим з усп≥хом ≥ продовжуЇмо займатис€.
Ќевизначен≥сть, пер≥од стагнац≥њ зат€гнулис€ так, що вс≥м аж набридло задаватис€ питанн€м: коли ж вже нарешт≥ все у нас зм≥нитьс€ ≥, €кщо зм≥нитьс€, то в €кий б≥к? ¬ €кому напр€мку? яким шл€хом п≥де ”крањна? «вичайно, спод≥ванн€ б≥льшост≥, принаймн≥ молодого покол≥нн€, пов?€зан≥ все ж таки з демократ≥Їю. “ому, окр≥м загальноњ геопол≥тичноњ перспективи, не зайвим буде присв€тити окремий пункт нашоњ статт≥ розгл€ду цього питанн€. јле почнемо з ширшоњ проблеми.

ѕерший вар≥ант пол≥тичноњ карти св≥ту ≥ взаЇмод≥њ м≥ж крањнами маЇ наступн≥ обриси.
” контекст≥ хоча ≥ досить умовного под≥лу св≥ту на дв≥ цив≥л≥зац≥йн≥ модел≥ («ах≥дну ≥ —х≥дну або, €к њх ще називають, Ївраз≥йську ≥ атлантичну), не маЇ м≥сц€ дл€ крањн, €к≥ перебувають посередин≥ ? у нашому випадку ”крањни. ¬они, у ход≥ боротьби м≥ж двома ворожими блоками за перерозпод≥л сфер впливу, мають зрештою примкнути або до тоњ, або на ≥ншоњ сторони. “акий п≥дх≥д дуже €скраво представлений роботою американського пол≥толога —емюела √ант≥нітона про з≥ткненн€ цив≥л≥зац≥й, де в≥н напол€гаЇ на тому, що ?держави, €к≥ Ї г≥бридами двох цив≥л≥зац≥й, не мають шанс≥в вижити у такому вигл€д≥ €к нин≥? [4]. ÷ю думку продовжуЇ ≥ пров≥дний рос≥йський анал≥тик, ≥сторик рел≥г≥њ, л≥дер Ќац≥онал-б≥льшовицькоњ парт≥њ –ос≥њ јлександр ƒуі≥н. ¬≥н, говор€чи щоправда про ѕольщу, пише: "ѕольща не може ц≥лком реал≥зувати своЇњ евраз≥йсько-слов?€нськоњ сутности, оск≥льки њй у цьому перешкоджаЇ католицтво, ан≥ своЇњ зах≥дноевропейськоњ тотожност≥, оск≥льки в цьому њй заважаЇ њњ власна слов?€нськ≥сть: мова, звичањ, архетипи, кл≥мат м≥сцевост≥ тощо. ¬насл≥док ц≥Їњ двоњстост≥, ц≥Їњ межовост≥ становища ѕольща завше падатиме жертвою третьоњ сили...? [4].
ј от наск≥льки зазначен≥ думки стосуютьс€ ”крањни? ¬она, на в≥дм≥ну в≥д ѕольщ≥, не змушена розриватис€ м≥ж католицьким ≥ православним св≥том, оск≥льки приналежн≥ть њњ до останнього не викликаЇ жодних сумн≥в≥в. “о чи ≥снуЇ/≥снуватиме проблема розпод≥лу њњ м≥ж —ходом ≥ «аходом? „и д≥йсно мають рац≥ю т≥, хто говор€ть про неминуче розчиненн€ чи то в зах≥дному ?демократичному казан≥?, чи то у ?варварськ≥й стих≥њ? Ївраз≥йства (останнЇ пон€тт€ запозичене в ƒуг≥на)? ¬они певн≥, що так. ?”с≥ ми ? рос≥€ни, серби, татари тощо ? репрезентуЇмо варварську стих≥ю. ¬арварство ? це житт€, це сакральний св≥т традиц≥њ. ћи живемо в курен€х, б?Їмо у бубни, п?Їмо водку, а на нас пре ƒен≥ел Ѕелл, постмодерн≥зм, постпротестантське ≥нформац≥йне сусп≥льство, Ќовий —в≥товий Ћад. ” цьому великому з≥ткненн≥ атлантичноњ цив≥л≥зац≥њ та евраз≥йськоњ культури усе те, що перебуваЇ м≥ж нами ? ѕольща, ”крањна, ÷ентральна ≈вропа, хтозна, може й Ќ≥меччина ? мусить зникнути, поглинутисьї [4]. ? ?≈вропа маЇ сьогодн≥ виб≥р: евраз≥йство чи атлантизм. јбо вона п≥де за –ос≥Їю, або за јмерикоюї - пише пан ƒуг≥н. (“рохи дал≥ ми д≥знаЇмос€, що з приводу цього думаЇ сама ™вропа.) “обто третього шл€ху, €кщо € правильно його зрозум≥ла, не ≥снуЇ.
“аким чином, маЇмо перший фундаментальний п≥дх≥д до даноњ проблеми, а отже, першу траЇктор≥ю майбутнього руху ”крањни. ”тримаЇмос€ в≥д критичних зауважень (€к це не важко) до моменту висв≥тленн€ решти погл€д≥в.

ќтже, вар≥ант другий

…ого можна ц≥лком схарактеризувати одним гаслом: ?’ай живе ™вропа: н≥ ? «аходу, н≥ —ходу?! …детьс€ про блок, здатний протисто€ти всепоглинаючим ?чужор≥дним силам л≥берально-демократичного, асим≥люючого «аходу ≥ б≥льшовицького революц≥йного —ходу? [7] ? об?Їднану ™вропу, ™вропейську ≥мпер≥ю, хай не побо€тьс€ цього слова н≥мецьк≥ ?нов≥ прав≥?, адже саме вони Ї духовними батьками-виношувачами такоњ ≥дењ. ѓх ≥деолог≥ю детально окреслив ќрест —емотюк в статт≥ ЂћайбутнЇ об?Їднаноњ ≈вропи ? погл€д н≥мецьких Ђнових правихї. ј Ђпогл€дї цей виражаЇ неаби€ке занепокоЇнн€. ¬они б?ють тривогу з приводу страху перед ?смертю культурноњ окрем≥шности п≥д н≥велюючим впливом ринку?. ¬се нав≥ть г≥рше, н≥ж ви соб≥ у€вл€Їте! …детьс€ про можлив≥сть перемоги ?сили ун≥версального? над ?≥ндив≥дуальним? аж до втрати Ївропейц€ми свого ?€?! “аких страх≥ть н≥мц≥ начиталис€ в  .Ўм≥тта, €кий напророкував ™вроп≥ у недалекому майбутньому ?пад≥нн€ у пр≥рву абстрактноњ загальности?[7]. (ƒо реч≥, джерелом ≥деолог≥чного натхненн€ кр≥м  .Ўм≥тта, ?нов≥ прав≥?вважають роботи ћ.√айдеііера).
„ому це дол€ ™вропи б≥льше за все хвилюЇ саме н≥мц≥в? ? запитаЇте ви. ÷е легко по€снюЇтьс€ частково нац≥ональним, ба, нав≥ть не себелюбством ? Ђман≥Їю велич≥ї (бо хто ? в≥дгадайте ? маЇ стати колискою новоњ Ђв≥дродженоњї ™вропи?), а частково ? твердим нам≥ром не втратити своњх позиц≥й в даному рег≥он≥.
јле не будемо занадто в≥двол≥катис€ в≥д головноњ теми, адже, зрештою, маЇмо визначитис€ щодо дол≥ ”крањни.
ќтже, ™вропа повинна в≥дновити своЇ званн€ Ђцентра св≥туї , захистити себе в≥д впливу наступаючих з обох стор≥н блок≥в (pincer movement) ! Ђ™вропа повинна належати Ївропейц€м! ™вропа хоче сама керувати собою!..ї ≥ тому под≥бн≥ заклики. «вучить чудово! Ќехай њм (н≥мц€м) це нав≥ть вдастьс€, ? маЇтьс€ на уваз≥, обЇ?днати ™вропейську ≥мпер≥ю навколо себе. (’ай помр≥ють, ≥деал≥сти. √≥тлер теж плекав мр≥њ?). “аким чином, Ђсерцемї стане Ќ≥меччина, а ”крањна? х≥ба що, вибачте, Ђзадн≥м м≥сцемї?! “ак! ” розклад≥ другого вар≥анту окр≥м €к на перифер≥ю нам нема чого ≥ спод≥ватис€. Ѕудемо Ђслухн€ними д≥ткамиї ≥ ™вропа, так ≥ бути, в≥зьме нас до своЇњ дружньоњ компан≥њ (на правах Ђшестьориї) ј що? ƒуже зручно. Ѕуде в нењ, наприклад, напригод≥ м≥сце дл€ захороненн€ промислових в≥дход≥в. ј промислов≥сть в «ах≥дн≥й ™вроп≥ потужна...
ƒумаЇтьс€, без коментар≥в варто перейти до третього п≥дходу, до прихильник≥в €кого, не важко здогадатис€, € в≥дношу ≥ себе. “акий п≥дх≥д, на мою думку, Ї набагато гнучк≥шим ≥ реал≥стичн≥шим за два попередн≥.

¬ар≥ант трет≥й, отже, пропонуЇ:

 позбутис€ г≥гантоман≥њ ≥ вести мову не про ≥мпер≥њ ≥ цив≥л≥зац≥њ (чи то на€вн≥, чи то омр≥€н≥), а про окрем≥ держави, що зараз ?enjoy independence?, в повному сенс≥ цього слова, ≥, швидше за все, не мають нам≥ру њњ втрачати;
 не розд≥л€ти св≥т на б≥ле ≥ чорне, а сприймати його з ус≥ма в≥дт≥нками (це зауваженн€ стосуЇтьс€, зокрема, першоњ теор≥њ), а, в≥дтак, не в≥дштовхуватис€ в≥д таких спрощених пон€ть, €к —х≥дна ≥ «ах≥дна цив≥л≥зац≥йн≥ модел≥.
 зрозум≥ти, що будь-€ка нац≥€ (в значенн≥ етносу, а тим б≥льше в значенн≥ св≥домих громад€н певноњ держави), що прагне реал≥зувати свою самобутн≥сть, маЇ право на ун≥кальну, притаманну лише њй ходу у пол≥тичному простор≥ ≥ зрештою його зд≥йснить. ј њњ в≥дносини з ≥ншими нац≥€ми характеризуватимутьс€ взаЇмод≥Їю, а не взаЇмопоглинанн€м.

ќтже, така чималенька держава, €к ”крањна, географ≥чно ≥ природно не обд≥лена (розумово н≥би-то теж), самобутн€ (щоправда, €к ≥ будь-€ка ≥нша), випроставшись зрештою з-п≥д ?добрих сус≥д≥в? з њхн≥ми цупкими об≥ймами, маЇмо спод≥ватис€, п≥де дал≥ ≥ не сп≥ткнетьс€, потрапл€ючи у дбайливо ≥ передбачливо розкладен≥ тенета €кого-небудь ?доброзичливого гегемона?, €к ≥рон≥чно охрестив свою ж батьк≥вщину( —получен≥ Ўтати) —.√ант≥нітон. ƒо реч≥, цей вищезгадуваний автор в≥домоњ роботи про з≥ткненн€ цив≥л≥зац≥й ? персона досить загадкова, до к≥нц€ мною не збагнена. як вже було зазначено, у ц≥й своњй робот≥ в≥н пропонував ”крањн≥ ?деформуватис€? п≥д пресингом двох ворожих полюс≥в або, ще г≥рше, ?розчинитис€?, ще й об≥звав њњ на додачу ?г≥бридом?. ѕроте, очевидно, забракло духу сказати нам це в обличч€, бо €к ще по€снити зовс≥м протилежн≥ за€ви п≥д час в≥зиту до ”крањни в 1998, на зразок: Ђ”крањну можна назвати моделлю сп≥в≥снуванн€ р≥зних етн≥чних груп ≥ цив≥л≥зац≥й. “ому дл€ нењ було б бажано залишитись позаблоковою державою, аби мати м≥цн≥ зв?€зки з –ос≥Їю й розвивати т≥сн≥ стосунки ≥з зах≥дними крањнамиї. ≤ дал≥: Ђ”крањна також маЇ ун≥кальну позиц≥ю, €ка пол€гаЇ у забезпеченн≥ стаб≥льного розпод≥лу сили, дуже важливу роль у забезпеченн≥ р≥вноваги сили в ™враз≥њї[1].
Ќехай вираз Ђт≥сн≥ стосункиї ≥ Ї завуальованим погл€дом на реч≥, €кий в≥н до того висловив у книз≥. јле €кби ж це було Їдине протир≥чч€ в √ант≥нітонових словах. ¬≥н нав≥ть не може визначитис€ ?п≥д кого? ”крањн≥ треба йти. √овор€чи, що ”крањна не повинна вступати в Ќј“ќ через те, що –ос≥€ сприйн€ла б це €к ворожий акт, в≥н п≥дкреслюЇ тим самим њњ нев≥д?Їмн≥сть в≥д –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ ≥ небажан≥сть такого в≥дриву, але в≥н одночасно наголошуЇ на так≥й же т≥сн≥й сп≥впрац≥ ≥з —Ўј, аби не дозволити –ос≥њ надм≥рно ?розпустити руки?. як бачите, а н≥ позаблоков≥сть ”крањни, а н≥ протилежне ч≥тко не випливають з його сл≥в, адже наступним своњм реченн€м в≥н перекреслюЇ попереднЇ.

Etos
Moderator
# Posted: 5 Jul 2005 20:56
Reply 


Ќеаби€коњ критики зазнала робота про з≥ткненн€ цив≥л≥зац≥й ≥ з боку опонент≥в теор≥њ геопол≥тики, зокрема ¬. ћалахова. ѕравда, на цей раз не можна не заступитис€ за √ант≥нітона.  ритика дещо несправедлива. як це часто буваЇ, коли анал≥тик прагне висв≥тлити чиюсь роботу у виг≥дному дл€ просуванн€ власних переконань ракурс≥, не обходитьс€ без викривлень ≥ переб≥льшень. ћалахов пише ?√ант≥нітон карикатурно спрощуЇ реальну пол≥тичну ситуац≥ю, неприпустимо випр€мл€ючи л≥н≥њ напруги, €к≥ перетинають сучасний св≥т. ѕропонована ним картина св≥ту також под≥лена на дв≥ частини, €к це було за час≥в протисто€нн€ доброњ ?демократ≥њ? ≥ лихого ?тотал≥таризму?, вт≥лених у —Ўј та «ах≥дн≥й ≈вроп≥, з одного боку, ≥ в ———– та його сател≥тах ? з ≥ншого. “≥льки тепер перша половина ц≥Їњ картини, в≥дпов≥дальна за добро, ≥менуЇтьс€ зах≥дною (христи€нською, л≥беральною, в≥льною тощо) цив≥л≥зац≥Їю, а друга, в≥дпов≥дальна за лихо ? це вс≥ незах≥дн≥ (читай: антизах≥дн≥) цив≥л≥зац≥њ, ?≥сламська? насампередї[5]. ƒостатньо пор≥вн€ти ц≥ слова з тим, що говорить сам √ант≥нітон, щоправда в ≥нших роботах, ≥ н≥чого под≥бного ви не знайдете. —тане зрозум≥лим, що це не √ант≥нітон карикатурно спрощуЇ реальну пол≥тичну картину, а ћалахов карикатурно спрощуЇ √ант≥нітона. ѕо-перше, останн≥й не д≥лить св≥т на два полюси. …ого погл€д дещо складн≥ший: ? “аким чином, св≥това пол≥тика в≥д≥йшла в≥д б≥пол€рноњ системи доби ?холодноњ в≥йни? - пише в≥н ? ?пройшла через однополюсний момент (кульм≥нац≥Їю його стала в≥йна у ѕерськ≥й затоц≥) ≥ тепер рухатиметьс€ через 10-20 рок≥в одно-багатополюсного пер≥оду до справд≥ багатополюсного XXI стол≥тт€? [1]. ѕо друге, √ант≥нітон аж н≥€к не сп≥ваЇ оду «аходу чи американ≥зму, а з приводу ?геіемон≥њ ілобальноњ ?американськоњ модел≥? (the American way of life)? пише: ?...доброю ц€ геіемон≥€ вигл€даЇ лише в очах самого геіемона. ?Ћише в —получених Ўтатах можна прочитати, що св≥т сам хоче американського л≥дерства. ¬ ≥нших крањнах ви почуЇте лише про американську самовпевнен≥сть та одноос≥бн≥сть?, ? зазначив один британський дипломатї [1].
ќдже, €к ви встигли пом≥тити, моЇ ставленн€ до теор≥й √ант≥нітона таке ж суперечливе, €к ≥ сам √ант≥нітон. Ѕо де в чому з ним все-таки важко не погодотис€, принаймн≥ щодо багатополюсност≥ св≥ту. ≤ на цьому ми поставимо крапку в розмов≥ про нього, щоб не перетворитис€ на надокучливих критик≥в.

ѕовертаючись до шл€ху ”крањни, з≥слизнемо трохи з масштаб≥в геопол≥тики ≥ перейдемо, €к це ≥ було передбачено метою статт≥, до питанн€ демократ≥њ. як вже зазначалос€, шл€х наш буде специф≥чним, ун≥кальним, зумовленим т≥Їю самою ?душею нац≥њ?, пон€тт€ €коњ невгамовний критик ¬. ћалахов так категорично в≥дкидаЇ: ?ѕоводитис€ з ?народами? €к з персонами, приписуючи њм характер ≥ б≥ограф≥ю, не дозволено сучасним ученим, €к≥ хочуть залишитис€ на ірунт≥ доказового, здатного до емп≥ричноњ перев≥рки знанн€ї [5]. Ќе втримаюс€, щоб не заперечити це твердженн€ словами ќ.  ульчицького: ?м≥рилом поступу науки Ї перех≥д в≥д чисто емп≥ричних стверджень до узагальнених тез ≥ дедуктивних ≥з них висновк≥в? [8]. Ќав≥ть пон€тт€ Ђнац≥ональна ≥дентичн≥стьї зам≥сть архањчного ? Ђдух народуї ћалахову не подобаЇтьс€. Ќе хоче в≥н говорити а н≥ про ?нац≥ональн≥ характери?, а н≥ нав≥ть про Ђнац≥ональн≥ ментал≥тетиї. ј от дл€ мене на€вн≥сть таких пон€ть багато що по€снюЇ. ƒуже ц≥кава в цьому план≥ робота ќ. ульчицького Ђ —в≥тов≥дчуванн€ украњнц€ї, де в≥н пише, що наш≥ пристраст≥ розвантажуютьс€ скор≥ше через почутт€, ан≥ж через д≥ю. ЅракуЇ ≥ рац≥онально-розумового складника, €кий за  .ясперсом Ї необх≥дним дл€ кожноњ активноњ настанови. …детьс€ про перевагу в≥дчутт€ у пор≥вн€нн≥ з п≥знанн€м ≥ волею, схильн≥сть залишатис€ в соб≥, у власному нутр≥. ќтож, зауважте, ми маЇмо справу з так званою контемпл€тивною, тобто спогл€дальною настановою, такою, що маЇ на мет≥ (на в≥дм≥ну в≥д активноњ, д≥ючоњ) т≥льки ?пасивно сприймати те, на що вона звертаЇтьс€, зр≥каючись вс€кого змаганн€ до його зм≥ни? [8]. ’≥ба ж не знайома картина? ≤ €кщо  ульчицький бодай трохи маЇ рац≥ю ? а € переконана, що так воно ≥ Ї ? то не дивно, що перех≥дний пер≥од з його ?людиною кризи? , €ка ?перебуваЇ у стан≥ ледь не наркотичноњ вдоволеност≥ в≥д своЇњ незадоволеност≥ бутт€м? [9] зат€гнувс€ ≥, скор≥ше за все, триватиме ще не один р≥к. ѕри таких внутр≥шн≥х чинниках про Ђстрибокї у демократ≥ю ≥ вар≥ант ?украњнського дива? год≥ й мр≥€ти.
≤нше питанн€, а чи потр≥бна нам взагал≥ та демократ≥€? ≤ це аж н≥€к не позиц≥€ лисиц≥ з в≥домоњ байки ?Ћисиц€ ≥ виноград?. “акою постановкою питанн€ € не збираюс€ стверджувати, що не потр≥бна. ѕросто пропоную розгл€нути ≥ врахувати де€к≥ моменти.
Ќам треба бути обережними ≥з насл≥дуванн€м «ах≥дноњ модел≥, ? адже за ус≥ма перевагами пошкандибають ≥ недол≥ки. –азом з демократ≥Їю маЇмо прийн€ти ≥ вс≥ њњ ?поб≥чн≥ продукти?.
«в≥дси, з ”крањни, «ах≥д аж вбираЇ своЇю поз≥рною весел≥стю ≥ легк≥стю житт€, але, €к на мене, в≥н схожий на л€льковий д≥м, де все так красиво, стерильно ≥ безтурботно влаштовано, що аж втрачаЇ живизну.  р≥м того, сите, забезпечене житт€, в≥дсутн≥сть необх≥дност≥ хвилюватис€ за завтрашн≥й день атрофуЇ €к розум (≥накше наукову ел≥ту колишнього —–—– не в≥тали б так активно у крањнах «ах≥дноњ ™вропи, ≥ особливо в —Ўј та  анад≥), так ≥ послаблюЇ здатн≥сть пристосуванн€ у випадку екстремальних умов, €к≥, суд€чи з того, що виробл€Ї на планет≥ останнЇ стол≥тт€ людина, не за горами. ћи, ?варвари?, погодьтес€, все ж маЇмо б≥льш≥ шанси на виживанн€ у випадку масштабного природного катакл≥зму.
Ќе можна не пом≥тити т€ж≥нн€ «аходу до штучност≥, синтетичност≥, що Ї негативною стороною технолог≥чного прогресу. √уморист ћ. «адорнов розпов≥дав, €к один н≥мець, скуштувавши украњнського €блука ≥ ви€вивши в ньому черв?€ка, був наст≥льки вражений своњм в≥дкритт€м, що захот≥в це сфотографувати! ¬≥н н≥коли не бачив под≥бного... ќтож рад≥ймо, поки ще маЇмо можлив≥сть ласувати натуральним. ѕануванн€ високих технолог≥й поставить на цьому крапку. Ѕагато наших ем≥грант≥в ?там? стверджують, що гума ? ≥ та краща на смак за т≥ продукти, €к≥ там њд€ть. Ѕагато хто, не витримуючи ностальг≥њ за р≥дними харчами, нав≥ть замовл€Ї родичам пров≥ант з батьк≥вщини.
?™диний запах на «аход≥ ? парфуми, ? продовжуЇ цю думку ƒуі≥н.? «емл€, пов≥тр€, кв≥ти, дерева, почали пахнути лише в ѕольщ≥, а коли € повернувс€ до –ос≥њ, то зануривс€ у шаленство пахощ≥в. «ах≥д ? це мертва земл€. ¬она оживе лише тод≥, коли њњ засел€ть казаки, таджики, казахи. ¬они принесуть з собою житт€, принесуть пахощ≥? [1]. ’тось словами Ќ≥цше зауважив би з приводу таких думок, що просто Ђнеусв≥домлена заздр≥сть проступаЇ у зизому погл€д≥ вашоњ зневагиї. ћоже в де€к≥й м≥р≥ ≥ так (щодо ?мертвост≥?, то це, звичайно, дещо г≥пербол≥зовано), але, наприклад, вигл€д жирного американц€, обличч€ €кого с€Ї, €к у розн≥женого бегемота, у мене чомусь н≥€коњ заздрост≥ не викликаЇ.
¬се це змушуЇ замислитис€: чи можливо стати демократичним сусп≥льством ≥ не перетворитис€ на нац≥ю бройлер≥в, вигодуваних ћакƒональдц€ми та вихованих на «ах≥дн≥й попс≥? «вичайно можливо, за умови, що ми не будемо бездумно насл≥дувати чиюсь модель, тому що коли починають коп≥ювати, то переймають в першу чергу, чомусь, €к правило, недол≥ки. ѕотр≥бно формувати свою, особливу модель. ўоправда, ≥накше воно ≥ бути не може, адже ?≥деолог≥€ не Ї такою соб≥ сваволею тих чи ≥нших пол≥тик≥в, мислител≥в ≥ державних д≥€ч≥в. ¬она кор≥нитьс€ у глибинних архетипах людського Їства?, - маЇ рац≥ю јлександр ƒуі≥н [1]. ≤снуЇ ж наприклад така ун≥кальна модель €к ?швецький соц≥ал≥зм?, чому б не з?€витис€ у майбутньому вар≥антов≥ ?украњнськоњ демократ≥њ? (демократ≥њ не ?в лапках?), €кщо т≥льки не...
ј що €кщо сам архетип украњнськоњ душ≥ робить нас, под≥бно до рос≥€н, не схильними до такого режиму, незалежно в≥д вар≥ац≥њ?
ѕро –ос≥ю, наприклад, в статт≥ ¬алер≥њ Ќоводворскоњ ?Ѕерл≥нський мур упав, але кремл≥вський усе ще стоњть? ! Ї так≥ м≥ркуванн€ (а вони можуть бути з певн≥стю в≥днесен≥ ≥ до ”крањни), що вона нед≥Їздатна €к демократ≥€; ?народи –ос≥њ не вважають свободу своњм пр≥оритетом?. ?–ос≥€ належить до ≈вропи лише географ≥чно; пол≥тично, економ≥чно й морально ? вона не европейська крањнаї [6].
ƒ≥йсно, адже волелюбност≥ теж треба вчити. “ому, хто звик жити п≥д владою ≥ншого, важко, €к це не парадоксально, оц≥нити свободу, а надто ? нею скористатис€. Ќе свободи наш народ зараз прагне, а гарант≥й, усталеност≥, добробуту, забезпеченого державою (€коњ ще взагал≥-то ≥ не ≥снуЇ по-сут≥, €ку ще треба побудувати). ј мен≥ згадалис€ слова фантаста-ф≥лософа –. Ѕредбер≥: ?Ќе проси гарантий, не ищи поко€ ? такого звер€ нет на свете. ј если есть, так он сродни обезь€не-ленивцу, котора€ день-деньской висит на дереве головой вниз и всю жизнь проводит в сп€чке.   черту! “р€хни посильнее дерево, пусть эта ленива€ скотина треснетс€ задницей об землю!? [13]. Ќажаль рад€нська ненька виховала в нас таких л≥нивц≥в. Ѕагато хто ≥ дос≥ живе, ?шпортаючись у минулому ≥ виловлюючи в ньому оцупки спогад≥в? (висл≥в ∆.-ѕ. —артра), пов?€заних ≥з щаст€м гарантованоњ дармовоњ миски ≥ колективноњ безв≥дпов≥дальност≥. јле зак≥нчилис€ безтурботн≥ дн≥. ¬елике дерево ?–ад€нський —оюз? зрубали, чи, краще сказати, п≥дточили комахи зсередини (death of the giant), ≥ коли воно повалилос€, наш л≥нивець (перес≥чний громад€нин) прокинувс€ ≥, розгублено повод€чи баньками, прийшов до висновку, що вести житт€-боротьбу все-таки зб≥са незручно ≥ вир≥шив поселитис€ у печер≥, над лазом до €коњ висить табличка: ?ћ≥н€ю пол≥тичну ло€льн≥сть на соц≥альну захищен≥сть ≥ м≥н≥мальний добробут.? “ам ≥ дос≥ сидить у виг≥дному кр≥сл≥-гойдалц≥, ≥ лише час в≥д часу з печери доноситьс€ безпорадний бельк≥т...≤нод≥ в≥н визираЇ зв≥дти, блимаючи сумними каламутними з≥ньками, ≥ констатуЇ, користуючись оф≥ц≥йно наданою свободою слова, що ?дела ? фигн€?.
јле не будемо занадто захоплюватис€ засудженн€м б≥долашного л≥нивц€, що в≥н так любить притримуватис€ ?страусовоњ пол≥тики?. ¬≥н же не винний, що його так привчили. ( ульчицький говорить про ?стиль прихованост≥? €к одну з можливих реакц≥й на тиск ≥сторичноњ д≥йсност≥). «давалос€ б, слушний час перевчати. “а н≥хто не маЇ нам≥ру л≥кувати народ в≥д пол≥тичноњ абул≥њ, окр≥м купки ентуз≥аст≥в, таких соб≥ ?воњн≥в св≥тла? нашоњ крањни. Ќа них (≥ њхню здатн≥сть ?розмножуватис€?) ≥ покладаЇмо

Etos
Moderator
# Posted: 5 Jul 2005 20:58
Reply 


наш≥ над≥њ.
ўоб перевиховати в соб≥ л≥нивц≥в ≥ сформувати св≥й вар≥ант демократ≥њ, €кий би в≥дпов≥дав нашому архетипов≥, нам доведетьс€ запастис€ терп≥нн€м... јбо почекати на п≥дмогу з боку сильних св≥ту цього, але у такому випадку можна провалитис€ з останн≥м, тобто з≥ своњм вар≥антом. ѕрилет€ть американц≥ з супер-техн≥кою ≥ викорчують кл€тий п≥нь, що залишивс€ в≥д поваленого ?г≥ганту?, та не в≥домо, що насад€ть зам≥сть того. (¬они, €к „≥п ≥ ƒейл, завжди посп≥шають на допомогу знедоленим, що спл€ть ≥ мр≥ють про демократ≥ю та, б≥долашн≥, своњми силами н≥€к не впораютьс€ ? €к же тут сто€ти осторонь). ј чого л≥зти у чужий город? ўо, пуп земл≥? ? хочетьс€ запитати в них. ? “ак, ми ? гегемон, ? чуЇмо у в≥дпов≥дь, ? але ж добрий! ≤ вс≥м добра бажаЇмо. ј добро ? це демократ≥€... як не мр≥Їте?!? “о ви просто не усв≥домлюЇте, б≥долашн≥ затуркан≥, забит≥, спантеличен≥, зал€кан≥ ’усейном /рад€нським комун≥змом, а добро ? ось воно €ке! ( яке воно, це добро, ми разом з ус≥м св≥том нещодавно мали змогу спостер≥гати...).
« приводу цього хочетьс€ сказати одне: не в≥дправл€йте дальтон≥ка за син≥м птахом (висл≥в ™. ЋЇца). Ѕо дальтон≥ком можна вважати кожного, хто переконаний, що знайшов ун≥версальну формулу щаст€, що за нењ американц≥ намагаютьс€ видати демократ≥ю, а —получен≥ Ўтати, €к головний њњ осередок, змалювати оазисом справедливост≥ (€коњ, зауважте, в абсолютних формах взагал≥ не ≥снуЇ ≥ не може ≥снувати в природ≥), гуманност≥ (без коментар≥в), р≥вних можливостей (див. коментар до справедливост≥).
який же з усього цього робимо висновок? ћудр≥ тверд€ть: не намагайтес€ зм≥нити житт€ ? воно ≥ так зм≥нитьс€. “ому не варто особливо ?вистрибувати ≥з штан≥в?, щоб зм≥нити ситуац≥ю в ”крањн≥. ≤ не варто посп≥шати з викликом р€т≥вноњ бригади п≥д американським прапором. ѕочекаймо трохи зм≥ни покол≥нь ? ≥ час покаже. якщо ”крањн≥ ≥ справд≥ потр≥бна демократ≥€, то рано чи п≥зно вона до нењ д≥йде, а €кщо њй б≥льше до вподоби страждати, то кат ≥з нею, про мене, хай страждаЇ. ћоњ думки тут дещо перегукуютьс€ з ф≥лософ≥Їю Ћао ÷зи:
«емл€ и небо смотр€т на страдань€ безучастно.
  гуманности ѕрирода не склонна,
» не пытаетс€, в сочувствии к несчастным,
ћен€ть извечный ход вещей ќна.
“ак и мудрец, законам следу€ природы,
¬ гуманности не видит пользы дл€ народа,
≈го естественную жизнь цен€

«емл€ ≥ небо незворушн≥ до стражданн€.
ѕрирод≥ не в≥доме сп≥вчутт€,
як не властив≥ њй ≥ намаганн€
«м≥нити св≥й звичайний плин бутт€.
≤ мудрий той, хто, дослухаючись природи,
¬ гуманност≥ не бачить зиску дл€ народу ?
Ќехай живе усе своњм житт€м.
јле не сприймайте ц≥ слова ≥ дуже буквально ? €к кер≥вництво до безд≥Ївост≥. ћова про природний розвиток под≥й маЇ на мет≥ лише ще раз п≥дкреслити, що не можна бажати швидкоњ зм≥ни настанови, €ка формувалас€ стол≥тт€ми. “ож нехай не пригн≥чуЇ те, що велик≥ перетворенн€ вимагають чимало часу, ≥ що демократ≥€ не за обр≥Їм. √оловне, в решт≥ решт, сам процес. ¬ ньому ≥ зосереджене житт€. ј крањни, що вже дос€гли демократ≥њ ? ≥деального, на њхню думку, режиму ? вже, можна сказати, позбавлен≥ мети, €ка Ї руш≥йною силою будь-€кого прогресу. ¬≥дтак, вони ризикують Ђзапливти жиромї ≥ вимерти, поступитис€ своњм м≥сцем ус≥л€ким Ђварварамї з≥ —ходу. (ƒо реч≥, ”.≈ко теж висловлюЇ под≥бн≥ м≥куванн€ в ессе з приводу м≥грац≥й ) [14].
ј щоб не впадати в песим≥зм, ≥нод≥ корисно дослухатис€ жарт≥в (бо, €к в≥домо в кожному з них Ї дол€ жарту), таких наприклад, €к: Ђвсе уже хорошо, все будет хорошо, и с вами тожеї, ≥ ще Ђвсе пути ведут в никуда, главное не сбитс€ї [12]. ј тому ”крањна не може збитис€ з в≥рного шл€ху ? такого просто не ≥снуЇ.


Ћ≥тература:

1. √ант≥нітон —. Ќовий св≥товий пор€док у XXI стол≥тт≥: тенденц≥њ та европейський вим≥р: ¬иступ √ант≥нітона —. на круглому стол≥ в Ќац. ≥нст. стратег. досл≥дж. (”крањна), 18 жовтн€ 1999 / http://xyz.org.ua/russian/win/strategy/hunt_world.html
2. √ант≥нітон —. ™дина наддержава: пер. з англ. яринич —. ? ≤нст. демократ≥њ ≥м. ѕ. ќрлика, 1999 / http://xyz.org.ua/russian/win/strategy/hunt_superpower.html
3. ƒуі≥н ј.  онсервативна революц≥€ (типолог≥€ пол≥тичних рух≥в “ретього Ўл€ху) / ѕерекладено за виданн€м: ƒугин ј.  онсервативна€ –еволюци€. ? ћ., 1994 / www.ji.lviv.ua
4. „екаю на ≤вана Ћютого - « јлександром ƒуі≥ним розмовл€Ї •жеіож •урни. ? –ад≥о —вобода / –ад≥о ¬≥льна ≈вропа, ≤нк., 2000 / www.ji.lviv.ua
5. ћалахов ¬. ¬≥йна культур або ≥нтелектуали на кордонах. ? ?ќкт€брь?, є7, 1997 /
http://www.agama.ru/r_club/journals/october/n7-97/malahov.htm
6. Ќоводворска€ ¬. Ѕерл≥нський мур упав, але кремл≥вський усе ще стоњть! ? ƒопов≥дь на  онгр. правих парт≥й «ах. та —х. ≈вропи ?ƒо об'Їднанн€ двох частин ≈вропи? (–им, 8 листопада 1999 р) / http://www.ds.ru/111699s.htm
7. —емотюк ќ. ћайбутнЇ об?Їднаноњ ≈вропи ? погл€д н≥мецьких ?нових правих?, 2000 / www.ji.lviv.ua
8.  ульчицький ќ. —в≥тов≥дчуванн€ украњнц€. ”крањнська душа: зб≥рка / ред. ѕлачинда ¬. ?  . Ђ‘ен≥ксї, 1992
9. √рабовський —. ѕол≥тична ситуац≥€ в ”крањн≥: спроба концептуального прогнозу // —учасн≥сть. ? 1999. - є4.
10. Ѕашк≥рова ™., ‘ьодоров ё. Ћаб≥ринти посттотал≥тарноњ св≥домости/ www.ji.lviv.ua
11. Ћао ÷зы. ƒао ƒе ƒзин: пер. ё. ѕолежаева / www.lib.ru/
12. –а-’ари. –уководство дл€ начинающего медитатора/ www.lib.ru/
13. Ѕрэдбэри –. 451 по ‘аренгейту. ? ћ.: ћир, 1964
14. Ёко ”. ѕ€ть эссе на темы етики. ? —-ѕ.: —импозиум, 2000

Cosa_nostra
Member
# Posted: 5 Jul 2005 21:02
Reply 


Guntram
Ќет, концом существовани€ Ђ иевской –усиї считаетс€ завоевание  иева монголскими войсками под ’аном Ѕаты€́ в 1240 г.
—ухие факты и теори€ не всегда сход€тс€ с правдой. “ак вышло и в данной ситуации.

Etos
÷≥кава статт€.
я б≥льше склон€юс€ до першого вар≥анту под≥лу св≥ту у своњх думках. Ѕо, фактично, так воно ≥ буде м≥ж двома наддержавами.

taina
Member
# Posted: 5 Jul 2005 22:00
Reply 


Etos
интересно. буду читать по част€м, потому что по-украински пока читать трудновато.
интересно, что ты ’антингтона приводишь с его цивилизаци€ми.
Cosa_nostra
я б≥льше склон€юс€ до першого вар≥анту под≥лу св≥ту у своњх думках. Ѕо, фактично, так воно ≥ буде м≥ж двома наддержавами у ’антингтона не раздел мира между державами, а столкновение цивилизаций как высших культурных объединений. он выдел€ет 7 цивилизаций, однако основной разлом проходит между исламской и западной христианской.
с его точки зрени€, действительно главной единицей станет цивилизаци€, а не страна. а страны на стыке цивилизаций развал€тс€. вот как раз с этим пунктом у него € не очень согласна.
gsb80
ј вот это западному обывателю знать не полагаетс€:))) ѕарламент есть?- есть, выборы есть?- есть, так что полна€ демократи€, пусть попробуют что сказать насчет диктатуры:)))
но они знают, хотим мы этого или нет. потому что эта комеди€ с нашим парламентом всем очевидна.

Ќу насчет некорректных за€влений, то √рузи€ тут –оссию переплюнула с запасом:)))) “ешат свой комплекс "младшего брата":)
губернией нас еще не обзывали -)
ј насчет государства, так никто и не спорит, есть такое, только лупу вз€ть надо, чтоб на карте увидеть:))
јндорру еще труднее разгл€деть. ты предстал€ешь как испанские власти назовут ее провинцией? или кто-нибудь так отзоветс€ о Ћюксембурге?

¬от и отличненько:)))
одна только беда - нашу ƒуму содержат на наши, то есть налогопрательщиков деньги.

Cosa_nostra
Member
# Posted: 5 Jul 2005 22:05
Reply 


taina
ѕро розвал крањн -- то н≥. я от навпаки думаю, що св≥т под≥л€ть дв≥ крањни, м≥ж €кими ≥ почнетьс€ велика в≥йна, що призведе до армаг≥дону... ќт €к≥ в мене вже думки :-))))

taina
Member
# Posted: 5 Jul 2005 22:08
Reply 


Cosa_nostra
я от навпаки думаю, що св≥т под≥л€ть дв≥ крањни, м≥ж €кими ≥ почнетьс€ велика в≥йна, що призведе до армаг≥дону...
пока второй державы нет. поэтому скорее ’антигтон с цивилизаци€ми прав. почитай его, интересно. а еще Ѕьюкенен. он тоже про это писал

Cosa_nostra
Member
# Posted: 6 Jul 2005 10:57
Reply 


taina
пока второй державы нет.
ј з моЇњ точки зору Ї. ћонстр, що займаЇ п≥всв≥ту...

Ѕьюкенен. он тоже про это писал
ќ! ÷е ц≥каво. “реба пошукати.

taina
Member
# Posted: 6 Jul 2005 12:47 - Edited by: taina
Reply 


Cosa_nostra
ј з моЇњ точки зору Ї. ћонстр, що займаЇ п≥всв≥ту...
кака€ там держава. пока, к сожалению больше понта, чем реальной силы. по экономическим показател€м мы скорее приближаемс€ к странам 3-его мира. территори€ и ресурсы в наше врем€ важны, но статус державы только с этим не получишь. ћаленька€ и бедна€ по ресурсам япони€ и то большен шансов на это имеет
¬ооружение и арми€ у нас тоже значительно уступают —Ўј. и вли€ние уже не то, что было при ———–

ќ! ÷е ц≥каво. “реба пошукати.
Ѕьюкенен пишет очень точно и немного страшно в смысле перспектив западного мира

Cosa_nostra
Member
# Posted: 6 Jul 2005 15:57
Reply 


taina
пока, к сожалению больше понта, чем реальной силы.
—кажу так. ѕовно неконтрольованоњ сили. ≤ понту хоч в≥дн≥май. ј у сум≥ш≥ це небезпечно.

—лухай, почитала € твоњ слова про –ос≥ю... « тобою легше домовитис€, н≥ж з нашим сп≥льним другом ;-)))) ј от см≥ю сказати, що вплив –ос≥њ, хоч вже ≥ не тей, але сильний. јле всеж, приЇмно побачити спор≥днену думку :-))))

Ѕьюкенен пишет очень точно и немного страшно в смысле перспектив западного мира
“а у мене думки теж страшн≥ про перспективу св≥ту. јле € спод≥ваюс€ це буде не скоро. ј от про в≥дродженн€ ”крањни € намагаюс€ думати, €к про найближче майбутнЇ :-)) я ж патр≥от))

Nules
Member
# Posted: 1 Aug 2005 19:20
Reply 


Hola Cosa Nostra, hablas catalán? Yo si. Te lo pregunto porque en catalán tambien decimos "Cosa Nostra", aunque supongo que sera italiano. :-P

<< . 1 . 2 . 3 . 4 . 5 . 6 . 7 . 8 .
Your reply
Bold Style  Italic Style  Underlined Style  Image Link  URL Link     :) ;) :-p :-( ... Disable smilies

» Username  » Password 
Only registered users can post here. Please enter your login/password details before posting a message, or register here first.
 

- Forums -



Online now: Guests - 2; Members - 0
Most users ever online: 43 [29 May 2020 02:21]



These forums are running on forum software miniBB™ © 2001-2020 admin | Ruslana. Official site