Комерційний великий Всеукраїнський тур Руслани (10)

- Home - Registrierung - Antwort - Suchen - Statistik - Regeln - FAQ

- Українська - Русский - English - Deutsch -

Ruslana Forum / Wild Energy project / Комерційний великий Всеукраїнський тур Руслани

<< 1 ... 9 . 10 . 11 . 12 . 13 . 14 . 15 . 16 . >>

Autor	Beitrag
Incomplete registriert	# Gesendet: 22 Nov 2008 19:29 Antwort А сама Руслана есть в контакте или то все клоны????
lampellen registriert	# Gesendet: 22 Nov 2008 19:35 Antwort Genik19 Билеты в Херсоне от 80 до 250 грн. Наш "Юбилейный" вмещает 1600 зрителей. Думаю цены на билеты зависят от количества мест в зале. Чем больше зал, тем меньше цены на билеты. Нам не повезло, дороговато...
Incomplete registriert	# Gesendet: 22 Nov 2008 19:43 Antwort ну не знаю в Полтаве 6 ряд стоил 180грн..
yusia_sumy registriert	# Gesendet: 22 Nov 2008 21:08 Antwort А сама Руслана есть в контакте или то все клоны???? Я у Светки Блиновой спрашивала,она сказала,что ни на одноклассниках,ни в контакте Руси нету
Genik19 registriert	# Gesendet: 22 Nov 2008 21:35 Antwort lampellen А ты уже билет купила?
Silence_13 registriert	# Gesendet: 22 Nov 2008 21:35 Antwort Сподобався коментар з концерту в Полтаві: Руслана: "Знімайте ваші шалики!" - А чьо такоє "шалікі"? - Хто єво знаєт... Ето ш гуцули))
Wild Dances	# Gesendet: 22 Nov 2008 22:21 Antwort Silence_13 Ого.... капєц !!! Ну то ж тре таке Але тут і обмеженість, і мудрість народу Закарбовується в пам"яті лише найкраще !!! Висновки робимо самі...
Incomplete registriert	# Gesendet: 23 Nov 2008 07:16 Antwort "шалики" це ж напевно - шарфи....
tanya kozariz registriert	# Gesendet: 23 Nov 2008 07:29 Antwort Julia_dp Ruthen Балет був в пісні з Міссі Еліот. В мене є кусочок відео. Якщо зможу - завантажу в інет )))
Julia_dp	# Gesendet: 23 Nov 2008 07:44 Antwort tanya kozariz Значит я не заметила.
tanya kozariz registriert	# Gesendet: 23 Nov 2008 07:47 Antwort Julia_dp Я точно помню, что балет был, потому что я снимала больше не Руслану как раз, а балет и новые движения )
tanya kozariz registriert	# Gesendet: 23 Nov 2008 09:19 Antwort Полтава, 21-22.11.08 Фото з концерту майже немає, тому виставляю те, що є. Так дозволили розмалювати квартиру, де ми жили ) Місто Полтава: Тут ми поїли спражніх галушок полтавських. Дякуємо Лєні )))
Incomplete registriert	# Gesendet: 23 Nov 2008 09:47 Antwort оооо це той на фото з яким вона танцювала..... А через скільки часу вона вийшла роздавати автографи и де???
tanya kozariz registriert	# Gesendet: 23 Nov 2008 09:51 Antwort Incomplete оооо це той на фото з яким вона танцювала..... так А через скільки часу вона вийшла роздавати автографи и де??? десь через півгодини. Десь в коридорі цього залу, де були гримерки.
Incomplete registriert	# Gesendet: 23 Nov 2008 09:55 Antwort а в тебе є фото її підпису???? цікаво глянути...
tanya kozariz registriert	# Gesendet: 23 Nov 2008 10:06 Antwort Incomplete взагалі є. Але не з цього разу в Полтаві.
Silence_13 registriert	# Gesendet: 23 Nov 2008 10:12 Antwort "шалики" це ж напевно - шарфи.... Можна і так сказати Wild Dances Як не намагалися змінити сприйняття, все одно не можна забути те, що мало успіх і набуло широкого резонансу. Люди досі "зажигають" під WD. Все змінюється, рухається вперед, залишаючи за плечима досвід, який не можна просто "забути", бо це фундамент, на якому виростають поверх за поверхом на шляху до мети
Silence_13 registriert	# Gesendet: 23 Nov 2008 11:27 Antwort Полтава: між сном і дійсністю Швидкість 40 км на годину. За вікном важкий липкий туман. Ми загубилися у ньому... Немає ні часу, ні простору, лише наш човен, що повільно рухається примарною смужкою мокрого асфальту і нечіткі обриси дерев-привидів, які час від часу виринають з щільної пелени туману... Здається, небо впало на землю, і весь світ зараз – тільки наш маленький човник, що впевнено біжить до своєї мети, прорізаючи фарами осінню імлу. У склі засвітилися перші вогники нового міста. Зацікавлено вдивляюся в різнобарвні сутінки. Яке ти, промокле місто-привид? Маю добу, щоб дізнатися) Зустрічаєш гостинно: з теплими ліхтарями, зеленими очима світлофорів і таким природнім російсько-українським суржиком) Маленькі різнокольорові будинки, старенькі лавочки, прикрашені останнім листям, дивакуваті візерунки вулиць, клумби з вирізьбленими зеленими лабіринтами... Ніби лялькове місто з якоїсь дитячої книжки, іграшкова мініатюра) Тут почуваєшся вільно і впевнено, бо граєш за правилами: зупинки у визначених пунктах, обов'язковість документів, таймери на світлофорах... Можливо іноді нам не вистачає саме цих безапеляційних загальноприйнятих законів, коли розумієш, що виграти можна тільки за умов їх дотримання. У нас в кімнаті живуть тепло, музика, фільми, мультики і свої правила гри: тут ходять в прозорих капцях (одних на двох)), стрибають по ліжках, їдять вночі піцу з солодким чаєм і говорять про думки вголос. *** Знайомі обличчя незнайомих людей. Раніше нас щось пов'язувало. Дивно... Хол наповнений штучним мерехтливим світлом, такими ж посмішками і почуттями. Лише діти безтурботно, щиро посміхаючись, бавляться навколо. Русява дівчинка з рожевими бантиками тягне маму за ручку: «Ідем, ідем, щас почнеться!» Маленький затишний зал, весь по-дитячому плюшево-м'який, залитий тим самим казковим туманом, у якому метушаться люди з відсутніми поглядами. Вони всі неймовіро зайняті, неймовірно потрібні... комусь. А чи потрібні собі? Ні, себе ми закинемо на дальню поличку, сховаємо у найглибшу шухлядку, бо ми ЇМ потрібні. Напівпорожні крісла, феєричне дійство на сцені, яскраві «декорації», майже фізично відчутні звукові хвилі і... нічого всередині: ні відчуттів, ні емоцій. Все відбувається ніби за лаштунками, за скляною завісою. А ти просто сторонній глядач цієї вистави. Тільки щось відбивається вібраціями у душі, коли бачиш, як під сценою танцюють дітки, або просто з захопленням і подивом в очах роздивляються таку дику і блискучу Зірку з камінчиками від Сердючки))) В такі миті розумієш, що в нас є майбутнє, є заради чого жити. Заради цих живих захоплених дитячих очей, щоб творити для них казковий світ з казковими будинками у казковій країні) P.S. Рясними краплинами на вікнах танцює дощ із вітром. Здається, небо впало на землю, і весь світ зараз – тільки наш маленький човник... А десь зал аплодує стоячи. «Вам і не снилося...» А можливо, просто наснилося) 21-22.11.08.
Julia_dp	# Gesendet: 23 Nov 2008 11:39 Antwort Silence_13 Я еще раз все пережила...
yusia_sumy registriert	# Gesendet: 23 Nov 2008 11:41 Antwort Таня так схожа на Руслану у період "Миті весни"
AndyWild registriert	# Gesendet: 23 Nov 2008 11:53 Antwort Silence_13 Дякую...дуже гарно...я наче з вами там побував...
Julia_dp	# Gesendet: 23 Nov 2008 12:24 - Edited by: Julia_dp Antwort В такі миті розумієш, що в нас є майбутнє, є заради чого жити. Заради цих живих захоплених дитячих очей, щоб творити для них казковий світ з казковими будинками у казковій країні) Вот почему я балета не заметила! А то никак не могу понять, куда я смотрела... Все мое внимание заняли эти детки тогда. Вижу, друг мой, не только мое. Действительно, это то, для чего стоит жить и творить эту жизнь )))
Wild Dances	# Gesendet: 23 Nov 2008 12:24 - Edited by: Wild Dances Antwort Silence_13 Красиво...чуттєво... тонко ! Ань, ти ростеш !!! Настільки схоже на мої емоції, ніби писала я...) Дуже близько! Знайомі обличчя незнайомих людей. Раніше нас щось пов'язувало. Дивно... це як в ОЕ " Ми ніби нечужі, але ж ми не сім"я..." Знаєш, пора писати пісні) І не тільки пісні. Пиши. Може, це саме твоє завдання на Землі. Ю - вірші, тобі проза ) Пиши так, як зараз. Не думаючи, хто і що скаже. Як відчуваєш. Щирість і чесність перед собою - не звужувати публіку, а виставляти на показ всьому світу ! А кому треба - той і оцінить.
Silence_13 registriert	# Gesendet: 23 Nov 2008 13:27 Antwort AndyWild Рада, що змогла донести часточку тієї атмосфери, хоча і у своєму власному забарвленні, через призму особистих почуттів) Julia_dp Действительно, это то, для чего стоит жить и творить эту жизнь ))) Wild Dances Дякую, сонечко Ань, ти ростеш !!! Значить, все ОК. Головне, щоб не навпаки Знаєш, пора писати пісні) І не тільки пісні. Чекаємо від тебе шедеврів Не думаючи, хто і що скаже. Як відчуваєш. Це найголовніше. Не тільки в творчості, а й взагалі в житті. Це те, що дає реалізацію твоїй особистості, тобі як унікальній і неповторній частинці цього світу. Не скажу, що легко, але можливо
Incomplete registriert	# Gesendet: 23 Nov 2008 14:20 Antwort tanya kozariz а ти можеш сюди кинути ???? як фотографию....
Incomplete registriert	# Gesendet: 23 Nov 2008 14:23 Antwort Silence_13 Зустрічаєш гостинно: з теплими ліхтарями, зеленими очима світлофорів і таким природнім російсько-українським суржиком) Маленькі різнокольорові будинки, старенькі лавочки, прикрашені останнім листям, дивакуваті візерунки вулиць, клумби з вирізьбленими зеленими лабіринтами... Ніби лялькове місто з якоїсь дитячої книжки, іграшкова мініатюра) Тут почуваєшся вільно і впевнено, бо граєш за правилами: зупинки у визначених пунктах, обов'язковість документів, таймери на світлофорах... Можливо іноді нам не вистачає саме цих безапеляційних загальноприйнятих законів, коли розумієш, що виграти можна тільки за умов їх дотримання. який вдалий опис!!!!!!!!!!!!!!! ось тільки зараз задумалась про красу свого рідного міста - Полави)
tanya kozariz registriert	# Gesendet: 23 Nov 2008 14:37 Antwort Silence_13 Цікаво написано! ))) Julia_dp Вот почему я балета не заметила! А то никак не могу понять, куда я смотрела... Все мое внимание заняли эти детки тогда. Incomplete будь ласка
Incomplete registriert	# Gesendet: 23 Nov 2008 14:49 Antwort tanya kozariz cool3thanks01smm
Silence_13 registriert	# Gesendet: 23 Nov 2008 14:52 Antwort ось тільки зараз задумалась про красу свого рідного міста - Полави) Ти чомусь нагадала мені слова з однієї пісні: "Люди біля мене мимо пробігають, поспішають, біжать, хто куди... Не помічаючи краси, яка навколо них: будинків німих, вуличок старих, вузьких, встелених бруківкою, просочених вічністю. Немає кращого, немає красивішого..." P.S. Пісенька присвячена Львову
lampellen registriert	# Gesendet: 23 Nov 2008 15:02 Antwort Genik19 А ты уже билет купила? На днях собираюсь купить, наверное завтра пойду) Я ж хочу спереди сидеть, и уговариваю родителей...Папа сначала говорил, что концерт могут отменить из-за кризиса, и чтобы я билет купила в предпоследний день концерта.(чтобы уже точно знать, будет концерт или нет). А то уже был случай,когда мы купили два дорогих билета, концерт отменили, а деньги так и не вернули((( А ты уже купил билет?

<< 1 ... 9 . 10 . 11 . 12 . 13 . 14 . 15 . 16 . >>

- Home -
Online now: Guests - 2; Members - 0 Most users ever online: 43 [29 Mai 2020 02:21]
chat forum software miniBB™ © 2001-2021 admin \| Ruslana. Official site